Тематичний архів статей

Мертві Семістскіе Мови


Арабська мова, що виник на базі древнесевероарабского мови, відноситься до семітської гілці семіто-хамітської мовної сім'ї. Відмінною рисою арабської мови здавна вважалася його діалектна розгалуженість.

Ще починаючи з VI-VII століть, виділилися західні і східні групи племінних діалектів. Але поступово, на зміну діалектів кочовиків, приходять діалекти осілого сільського та міського населення. До виникнення ісламу древнеарабской мова була досить поширений в Північній і Центральній Аравії. Але, надалі, у результаті племінної міграції в період початку нашої ери, з'явився на території Месопотамії, Сирії і Палестини.

Першими записами, на арабською мовою, були вибиті на камені надгробні і присвятні написи, а також історичні відомості про пересування кочівників, пастухів з отарами верблюдів. Написи були зроблені набатейских або южноаравійскім шрифтами. Повністю оформилася арабська писемність з виникненням Ісламу і написанням набатейских шрифтом священної релігійної книги «Коран». У результаті виникнення і розповсюдження ісламської релігії, поширилося і закріпилося сама назва «арабську мову».

Вперше вжили назву мови як «арабську мову» в середині VII століття нашої ери, в «Корані». Це, прийнято вважати, початком виникнення сучасної писемності, а значить літературної арабської мови. Завдяки тому, що «Коран» відноситься до священних книг, всі написані в ньому мовні особливості, дійшли до сучасників.

У наукових і освічених колах древнеарабской суспільства, в VIII-Х століттях нашої ери, поступово вдосконалюється арабська писемність, а так само літературна форма мови. Завдяки зміцненню мусульманської громади та формування арабської держави, з'явився розмовна мова типу койне, що є загальноарабської на той час. Однак зустрічаються в мовному побуті і характерні племінні діалекти. У результаті поступового розселення арабів на території Піренейського півострова, Ірану, Єгипту, Північної Африки. Середній Азії, Сирії, Палестини і Месопотамії з'явилися нові територіальні діалекти арабської мови. До появи нових місцевих арабських діалектів призводить накладення територіальних діалектів арабської мови на древні племінні діалекти.

На сьогоднішній день, прийнято класифікувати арабські діалекти за принципом територіальності і соціальним принципом. За соціальним принципом, вони поділяються на осілі й кочові, а ті - на сільські та міські діалекти. За територіальним принципом арабські діалекти поділяються на дві групи. Перша, східна (машрікская) група, складається з чотирьох підгруп - аравійської, єгипетсько-суданської, центрально-арабської і месопотамської, а також до цієї групи відносять і арабські діалекти Середньої Азії. Друга, західна (північно-африканська або магрібськіх) група.

Вже до Х століття нашої ери стає явним велика відмінність між літературним арабською мовою і, роздробленим діалектами, розмовною арабською мовою. Поступово відмітною рисою утвореного арабського суспільства стає літературна форма мови. Якщо брати сучасну літературну форму арабської мови, то вона поширена в релігії всього мусульманського світу, адміністративної та науковій літературі, в пресі і т.д.

Наступним важливим періодом розвитку арабської мови, стає ХVIII - ХІХ століття. У цей період широко розвиваються економічні відносини Заходу й Арабського Сходу, розширюється друкарський галузь, виникає преса, зароджується нова драматургія та поезія. Завдяки всьому цьому, арабська мова адаптується до європейських вимог культурної, наукової та суспільного життя. А ХХ століття продовжує процес модернізації арабської мови, цьому істотно допомагає розвиток засобів масової інформації.

Важливо зауважити, що арабська мова істотно вплинув на культурно-історичне мовний розвиток Африки та Азії. В основному, це пов'язано з поширенням ісламу, але не можна применшувати й культурне значення літературної арабської мови.

Державною мовою сучасних арабських країн затверджена літературна форма арабської мови, вона ж є робочим і офіційною мовою ООН. Єдиним арабським діалектом, визнаним як самостійна мова, зі статусом «державний» на Мальті, є мальтійська діалект арабської мови. У сучасному світі, рідною для себе, арабська мова вважають більше 200 мільйонів чоловік. У російській мові також зустрічається чимала кількість слів, що має арабське коріння, наприклад, назва деяких сузір'їв, зірок, наукових термінів і т.д.

У сучасному світі прийнято вважати арабська мова дуже складним для вивчення. Однак, незважаючи на сильне відміну від європейських мов, арабська мова може похвалитись ясною граматикою. Правильність вимови приходить з часом, в результаті постійної практики. В університетах та інститутах всього світу, прийнято вивчати арабську літературну мову. Вважається, що не залежно від арабських діалектів, людини, що володіє літературним арабською мовою, зрозуміють у будь-який арабомовній середовищі. Однак це помилка. Діалектний арабська мова настільки різноманітний, що не достатньо володіти тільки літературним арабською мовою. Але зате, є, до чого прагне!


  Схожі новини:
  • Подорож У Історію Арабського Мови
  •  Історія арабської мови
  •  Наукове Вивчення Арабського Мови
  •  Арабські революції
  •  Основні діалект арабської мови У Єгипті